flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду Машівським районним судом Полтавської області клопотань про обрання, продовження, зміну та скасування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту за 2018 рік та перше півріччя 2019 року

Узагальнення судової практики розгляду Машівським районним судом Полтавської області клопотань 

про обрання, продовження, зміну та скасування запобіжних заходів

у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту за 2018 рік та перше півріччя 2019 року

 

Статтею 29 Конституції України регламетовано право кожної людини на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не  може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Машівський районний суд Полтавської області при розгляді клопотань слідчих, прокурорів про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою та домашнього арешту в цілому дотримуються вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, вимог кримінально-процесуального закону, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно статистичних даних протягом 2018 року в провадженні Машівського районного суду Полтавської області  перебувало 10 клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ( в тому числі 9 клопотань надійшли в поточному році).  На кінець звітного періоду – 3 клопотання розглянуто, з них 2 задоволено по 1 відмовлено, а також надійшло 3 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з них 1 задоволено,  2 клопотання задоволено частково.

Протягом І півріччя 2019 року в провадженні суду перебувало 11 клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ( в тому числі 4 клопотання надійшло в поточному році), 2 клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, 1 клопотання про продовження строків тримання під вартою, 1 клопотання про продовження строку застосування домашнього арешту.

Станом на кінець І півріччя 2019 року судом було розглянуто:

Рішення суддів про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту  ґрунтуються на вимогах закону, є вмотивованими та передбачають встановлені кримінально процесуальним законодавством підстави для його обрання. Розгляд клопотань органів досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту здійснюється судомна засадах змагальності та з забезпеченням права підозрюваного на захист.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 КПК України, розгляд клопотання прро застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, в якій зазначено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного захорду у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м»який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.

Відповідно до ст. 52 КПК України, участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.  Інші випадки обов’язкової участі захисника визначені ч. 2 ст. 52 КПК України. Крім того, слідчий суддя, суд забезпечує захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо він заявив відповідне клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно, або якщо слідчий суддя, суд з урахуванням обставин кримінального провадження вирішить, що участь захисника є необхідною.

Відповідно до ст. 184 КПК України, копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування, надається підозрюваному, обвинуваченому  не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Клопотання про застосування запобіжного заходу згідно ст. 176 КПК України, розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Строк тримання під вартою, відповідно до ст. 197 КПК України, обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При цьому судом враховуються вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, вимоги КПК України, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. вивчає матеріали кримінального провадження, вислуховує з цього приводу думку сторін кримінального провадження.

           1.При розгляді клопотань слідчих, прокурорів про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею перевіряється обґрунтованість наведених у клопотанні доводів про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу, встановлюють доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного, обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує, його вік, стан здоров’я, сімейний стан, наявність місця реєстрації та постійного місця проживання, майновий стан та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв’язки та спосіб життя.

Так, ухвалою слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2018 року було задоволено клопотання начальника СВ Машівського ВП ГУ НП України в Полтавській області  про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного Особа 1., при цьому слідчий суддя з’ясував наявність передбачених законом підстав для застосування саме такого запобіжного заходу, а саме перевірив наведені у клопотанні обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про необхідність застосування   Особі 1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України та тяжкість покарання за яке передбачено позбавлення волі від 6 до 10 років, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також врахував дані про особу підозрюваного. Крім того, слідчий суддя визначив йому розмір застави, який на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обов’язків, передбачених пп. 1-3 ч.5 ст. 194 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 35240,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді адвокатом в інтересах підозрюваного Особи 1, подано апеляційну скаргу, в якій адвокат просить скасувати ухвали та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту цілодобово з покладенням обов’язків.

Згідно ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 12.02.2018 року апеляційну скаргу захисника в інтересах підозрюваного Особи 1 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 24.01.2018 року про обрання відносно Особи 1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1)    щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2)     щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3)     щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Так, ухвалою слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 25 травня 2018 року застосовано до Особи 1 підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, крім наявності встановлених ризиків врахував те, що Особа 1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, неодружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків у місці проживання, на даний час не працює. Вирішуючи питання про можливість застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів, суд вважає, що неможливо застосувати до нього заставу , оскільки він офіційно не працює, стабільного доходу та майна для можливості внесення застави немає, осіб, які б могли за нього поручитися та заслуговували на довіру немає, що свідчить про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, також суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжних заходів у виді особистого зобов’язання та домашнього арешту, оскільки хоча підозрюваний і проживає за місцем реєстрації з матір’ю та братом, але указані запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну його процесуальну поведінку.

            Враховуючи наявний ризик та особу підозрюваного, суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення  довівши обставини, передбачені пп. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України, щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і ризику, визначеного п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так само, ухвалою слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 21.05.2019 року задоволено клопотання начальника СВ Машівського ВП ГУ НП в Полтавській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  Особи 1, підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.187 КК України. 

Даючи оцінку доводам сторони обвинувачення про наявність ризиків, які є метою застосування вказаного запобіжного заходу та забезпечення виконання обов’язків підозрюваним, суд враховує той факт, що перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, зможе ухилитися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення, а відтак є достатні підстави вважати про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про можливість застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів, суд вважає, що неможливо застосувати до нього заставу, оскільки він ніде офіційно не працює, стабільного доходу та майна для можливості внесення застави немає, осіб, які б могли за нього поручитися та заслуговували на довіру немає, що свідчить про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Крім цього, з огляду на встановлені судом ризики, суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжних заходів у вигляді особистого зобов’язання  та домашнього арешту, оскільки указані запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну його процесуальну поведінку. Враховуючи наявні ризики та особу підозрюваного,суд вважає, що стороною обвинувачення доведено обставини, передбачені пп. 1-3 ч.1 ст.194 КПК України, щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину,передбаченого ч.1 ст.187 КК України і ризиків, визначеного п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.

             2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається прокурором, слідчим за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попереднього рішення суду про тримання під вартою та розглядається слідчим суддею до закінчення строку дії попередньої ухвали.

Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців – у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості та дванадцяти місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

При цьому, слідчий суддя з’ясовує обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення та існування ризиків, які виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

 

Ухвалою слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 07.06.2019 року продовжено Особи 1 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307, ч.2 ст.309 КК України строк тримання під вартою при цьому слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні Особи 1 кримінальних правопорушень, ризики, передбачені пп.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та продовжують існувати, а досудове слідство по даному кримінальному провадженні не закінчено у зв’язку з необхідністю проведення ряду слідчих дій та підстави для зміни запобіжного заходу Особи 1 відсутні, так як він підозрюється у вчиненні  тяжких злочинів.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся підозрюваний Особа 1., в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вважає, що ризики визначені ч.1 ст.177 КПК України у даному злочині відсутні та не доведені прокурором.

Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 02.07.2019 року апеляційну скаргу підозрюваного Особи 1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Особи 1 без змін.

Ухвалою слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 26.02.2018 року задоволено частково клопотання слідчого СВ Машівського ВП ГУ НП в Полтавській області  про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до  Особи 1, підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.289 КК України. 

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, сторона обвинувачення посилаються на наявність ризиків, передбачених пп. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Факт наявності ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що Особа 1 сім’ї не має, проживає без реєстрації офіційно не працює та підозрюється у вчиненні тяжкого корисного злочину, а тому може покинути фактичне місце проживання та уникати слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. За таких обставин, суд вважає, що стороною обвинувачення доведений ризик, передбачений п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про можливість застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів, суд вважає, що неможливо застосувати до нього заставу, оскільки він ніде офіційно не працює, стабільного доходу не має, осіб, які б за нього могли поручитися немає,що свідчить про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Таким чином, враховуючи наявні ризики та особу підозрюваного, суд вважає, що прокурором доведено обставини, передбачені пп. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і ризику, передбаченого п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України та обставин щодо неможливості застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 11.10.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Машівського ВП ГУ НП в Полтавській області  про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  Особи 1, підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Даючи оцінку доводам сторони обвинувачення про наявність ризиків, які є метою застосування вказаного запобіжного заходу та забезпечення виконання обов’язків підозрюваним, суд врахував той факт, що він був раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, зловживає алкоголем, а тому перебуваючи на волі, він може продовжити свою злочинну діяльність,тобто існують підстави вважати що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ймовірність того, що підозрюваний буде переховуватись від слідства та суду, можливість останнього впливати незаконно на свідків, слідчим не доведено, як не виявлено їх в судовому засіданні, при цьому суд враховує, що Особа 1 не відмовляється від дачі показів, бажає співпрацювати зі слідством та від виконання процесуальних обов’язків підозрюваного не ухиляється, що вбачається з матеріалів кримінального провадження.

Крім наявності встановленого ризику, суд врахував те, що Особа 1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, не має на утриманні дітей та інших утриманців, постійно проживає в с. Павлівка Машівського району та характеризується позитивно на даний час має намір проживати за місцем реєстрації з сім’єю , працює, а тому прийшов до висновку, що прокурором доведено обставини передбачені передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 194 КПК України, щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, а також наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, натомість не доведено обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України щодо недостатньої можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Суд не вбачав підстав застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та приходить до висновку про можливість застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся прокурор, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати стосовно підозрюваного Особи 1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 26.11.2018 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Ухвалу слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 11.10.218 року -  скасовано.

Постановлено нову ухвалу, якою клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо Особи 1 задоволено.

  1. 3За результатами перегляду в апеляційному порядку ухвал, постановлених слідчими суддями Машівського районного суду Полтавської області за 2018 рік – перше півріччя 2019 року, колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без змін – 2, скасовано – 1, про продовження строку тримання під вартою залишено без змін – 1.

Таким чином, розглядаючи клопотання слідчих, прокурорів про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту слідчі судді перевіряють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання вказаного ризику.

Слід зазначити, що протягом 2018 року та І півріччя 2019 року слідчими суддями Машівського районного суду Полтавської області клопотання про обрання запобіжних заходів щодо неповнолітніх осіб, стосовно яких передбачено застосування примусових заходів медичного характеру та осіб щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, осіб щодо яких вирішується питання про екстрадицію в суді не розглядалися, а також порушення строків розгляду клопотань про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та фактів зловживання сторонами процесуальними правами з метою затягування часу розгляду клопотань не було.