Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Закріплення в кримінальному процесуальному законі інституту кримінального провадження на підставі угод має важливе значення для судової практики, оскільки веде до скорочення строків розгляду кримінальних проваджень, що значно зменшує навантаження на роботу суду, забезпечує економію коштів держави і головне – сприяє здійсненню правосуддю, захищаючи права та законні інтереси людини.
Закріплені в КПК України положення, якими регулюється провадження на підставі угод, значно розширює можливість сторін у рамках здійснення кримінального провадження.
Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:
У відповідності до вимог частини 1, 2 статті 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, а угода про визнання винуватості – за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Таким чином, угоди про примирення та визнання винуватості можуть бути укладені вищезазначеними сторонами кримінального провадження з боку обвинувачення та захисту як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.469 КПК угоду про примирення може бути укладено у провадженні щодо кримінальних злочинів невеликої та середньої тяжкості, а також у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. У кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів угода про примирення не укладається, за винятком кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке здійснюється щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст.477 КПК України. Слід зазначити, що при розгляді кримінального провадження у формі приватного обвинувачення судді здебільшого приймали рішення про закриття провадження у зв’язку з примиренням обвинувачених із потерпілими, що, безумовно, є правильним і позитивним. Слід зважати на те, що згідно з чинним законодавством примирення потерпілого з підозрюваним або обвинуваченим може мати одну з трьох форм (відмова потерпілого від обвинувачення, примирення винного з потерпілим, укладення угоди про примирення), що мають різні правові наслідки. Зокрема, відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
В угоді про примирення згідно з ст.471 КПК зазначаються:
1) сторони угоди — процесуальний статус, прізвище, ім’я та по батькові, документи, що підтверджують правомочність (для представника юридичної особи, законних представників та захисників);
2) формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для відповідного кримінального провадження обставини. Не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, угоду, в якій відсутні формулювання підозри чи обвинувачення, правова кваліфікація дій підозрюваного чи обвинуваченого. Що ж стосується істотних для відповідного кримінального провадження обставин, то до їх переліку судова практика відносить наявність у підозрюваного чи обвинуваченого судимості, в тому числі непогашеної, невідбутого покарання за іншим вироком суду, інші характеризуючі дані про особу;
3) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних із відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення.
Слід звернути увагу, що в рекомендації №R(85)11 щодо положення потерпілого в рамках кримінального права і кримінального процесу, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи від 28.06.85, наголошується на необхідності приділяти більше уваги потребам потерпілого на всіх етапах кримінального процесу, у зв’язку з чим відшкодування заподіяної потерпілому шкоди (поновлення його прав) є однією з основних умов укладення угоди про примирення.
4) узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від покарання з випробуванням.
5) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК, а також наслідки невиконання угоди.
Слід зазначити, що угода про визнання винуватості укладається між прокурором і підозрюваним, обвинуваченим за ініціативою будь-кого із цих осіб. Таку угоду не може бути укладено у провадженні, в якому бере участь потерпілий, тобто щодо злочинів, внаслідок вчинення яких було завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян, інтересам юридичних осіб, а також у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, незалежно від кола суб’єктів, яким завдано шкоди внаслідок вчинення таких злочинів.
Даними статистики встановлено, що Машівським районним судом Полтавської області протягом 2016-2017 років було розглянуто 105 кримінальних проваджень на підставі угод, з них 50 затверджено угод про примирення та 55 угод про визнання винуватості.
Так, протягом 2016 року Машівським районним судом Полтавської області було розглянуто 57 кримінальних проваджень на підставі угод, з них затверджено 22 угоди про примирення та 35 угод про визнання винуватості.
Загальна кількість кримінальних проваджень у 2016 році розглянутих із затвердженням угод про примирення складає наступну категорію справ:
Загальна кількість кримінальних проваджень у звітний період розглянутих із затвердженням угод про примирення складає 38,6 % від загальної кількості розглянутих кримінальних проваджень на підставі угод.
Загальна кількість кримінальних проваджень у 2016 році розглянутих із затвердженням угод про визнання винуватості складає наступну категорію справ:
Загальна кількість кримінальних проваджень у звітний період розглянутих із затвердженням угод про визнання винуватості складає 61,4 % від загальної кількості розглянутих кримінальних проваджень на підставі угод.
Значну кількість угод про примирення та визнання винуватості сторонами кримінального провадження, яким кримінальним процесуальним законом надано таке право, було досягнуто під час досудового розслідування та прийнято рішення про затвердження угоди на стадії підготовчого судового засідання.
Протягом звітного періоду по 3 кримінальних провадженнях у затвердженні угоди про примирення було відмовлено.
Прикладом є кримінальне провадження №531/357/16-к стосовно Особи 1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України.
У жовтні 2016 року до суду стосовно Особи 1 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, а також угодою про примирення від 14.03.2016р. між потерпілим та підозрюваним, для розгляду яких ухвалою суду від 26.10.2016р. призначено підготовче судове засідання.
Даючи оцінку відповідності угоди вимог закону, судом встановлено, що зі змісту угоди вбачається, що розмір шкоди складає 313 грн, яка відшкодована в повному обсязі. В той час, в угоді не зазначено чи повинен обвинувачений вчиняти які-небудь дії на користь потерпілого, строк їх вчинення, чи сторони відмовляються від будь-яких дій, тобто ніякої насправді домовленості між сторонами не відбулося. Крім цього, в порушення ст. 471 КПК України в угоді не зазначені наслідки невиконання угоди, які визначені ст. 476 КПК України, що є його обов’язковою умовою.
Пунктом 1 ч.7 ст. 474 КПК України передбачено, що суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону … .
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у затвердженні угоди та продовження розгляду кримінально провадження на загальних підставах.
Згідно ухвали суду від 22.11.2016 року судом відмовлено в затвердженні угоди про примирення від 14.03.2016 р. укладеної між потерпілим та підозрюваним.
Розгляд кримінального провадження – продовжити на загальних підставах.
Ухвалені вироки суду за результатами розгляду кримінальних проваджень, які розглянуті судом протягом 2016 року із затвердженням угод про визнання винуватості та примирення, учасниками процесів не оскарджувалися.
За період 2017 року згідно статистичних даних Машівським районним судом Полтавської області було розглянуто 48 кримінальних проваджень на підставі угод, з них затверджено 28 угоди про примирення та 20 угод про визнання винуватості.
Загальна кількість кримінальних проваджень у 2017 році розглянутих із затвердженням угод про примирення складає наступну категорію справ:
Загальна кількість кримінальних проваджень у звітний період розглянутих із затвердженням угод про примирення складає 58,3 % від загальної кількості розглянутих кримінальних проваджень на підставі угод.
Загальна кількість кримінальних проваджень у 2017 році розглянутих із затвердженням угод про визнання винуватості складає наступну категорію справ:
Загальна кількість кримінальних проваджень у звітний період розглянутих із затвердженням угод про визнання винуватості складає 41,1 % від загальної кількості розглянутих кримінальних проваджень на підставі угод.
Протягом звітного періоду по 5 кримінальним провадженням у затвердженні угоди про визнання винуватості було відмовлено.
Прикладом є кримінальне провадження №531/221/17 стосовно Особи 2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України.
У лютому 2017 року до суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, а також угодою про визнання винуватості від 14.02.2017р. між прокурором та підозрюваним, для розгляду якої ухвалою суду від 23.03.2017р. призначено підготовче судове засідання.
В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що фактичні обставини справи не відповідають дійсності.
Прокурор та захисник вважають, що таких обставин у затвердженні угоди слід відмовити.
Відповідно до п.6 ч.7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у затвердженні угоди та продовження розгляду кримінального провадження на загальних підставах.
Враховуючи те, що в судовому засіданні прокурор зазначив, що всі необхідні дії у кримінальному провадженні в ході досудового слідства проведенні, а тому суд не вбачає підстав для повернення матеріалів прокурору для продовження досудового розслідування.
Згідно ухвали суду від 05.04.2017 року судом відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості від 14.02.2017р. укладеної між прокурором та підозрюваним за участю захисника.
Розгляд кримінального провадження – продовжити на загальних підставах.
Проведеним узагальненням встановлено, що угоди про примирення та визнання винуватості, які за звітний період були подані на затвердження до суду, в переважній більшості відповідали вимогам ст. ст. 417, 472 КПК України, а в тих випадках коли судом було встановлено невідповідність поданої на затвердження угоди зазначеним вимогам кримінального процессуального закону, суд приймав рішення про необхідність відмови в затвердженні угоди.
Необхідно зазначити, що за проаналізований період до Машівського районного суду Полтавської області не надходило клопотань про скасування вироків, якими було затверджено угоду, у зв'язку з їх невиконанням.
Статистичні дані свідчать про те, що за проаналізований період в апеляційному порядку було оскаржено лише 1 вирок суду, яким було затверджено угоду про визнання винуватості.
Згідно вироку Машівського районного суду Полтавської області від 17.11.2017 року затверджено угоду про визнання винуватості укладену 31 липня 2017 року між прокурором та підозрюваним Особою 3, за участю захисника .
Особу 3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
Звільнити Особу 3 від відбування покарання за ст. 309 ч.1 КК України на підставі п. г ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Особу 3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 316 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити Особу 3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Зобов’язати Особу 3 відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України в період іспитового строку:
1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
На вказаний вирок суду надійшла апеляційна скарга прокурора про його скасування із істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосуванням положень ч.1 ст.70 КК України та незаконним застосуванням Закону України «Про амністію у 2016 році» за окремий злочин, не призначення покарання за сукупністю злочинів.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24.01.2018 року апеляційна скарга прокурора задоволена, вирок Машівського районного суду Полтавської області від 17.11.2017 року відносно Особи 3 скасовано, а матеріали кримінального провадження направлено на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Підставами для скасування вироку судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що передбачено п.3 та п.4 ч.1 ст.409 КПК України.
Таким чином, як свідчать статистичні дані, відсоток оскаржених в апеляційному порядку вироків суду, якими було затверджено угоди про примирення та визнання винуватості, є незначним і у даному випадку апеляційна скарга була подана прокурором.
Важливим є той факт, що саме на суди кримінальним законом покладено відповідальність щодо прийняття рішення про законність та обґрунтованість поданих на затвердження угод про примирення та визнання винуватості, але це в жодному разі не повинно звільняти прокурорів від відповідальності за укладення між прокурором або обвинуваченим угоди про визнання винуватості, яка суперечить вимогам КПК України, оскільки такі випадки мають місце.
Проведене узагальнення судової практики здійснення кримінального провадження на підставі угод доводить, що Машівський районний суд Полтавської області в більшості правильно застосовує процесуальний закон та роз’яснення, які надані Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, хоча практика і не позбавлена певних недоліків, зумовлених як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками.
Голова суду С.М. Косик
_03_03.png)
