Узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ (проваджень) щодо злочинів проти життя та здоров'я особи за 2017 рік

Конституція України проголосила життя, здоров’я, честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю. На охороні цих цінностей стоїть кримінальне право, яке передбачає відповідальність за неправомірне посягання на такі цінності. В чинному кримінальному кодексі України, розділ ІІІ «Злочини проти життя та здоров’я особи», присвячений зокрема кримінальним покаранням щодо нанесення тілесних ушкоджень громадянам.

При висвітленні даної теми виникає питання – чи актуальна вона в сучасних умовах життя? Так, адже тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості завдаються споконвіку, за різних умов і обставин. У нашому житті вони неодмінно присутні, супроводжують різноманітні злочини і правопорушення, завдаються умисно чи з необережності. Сучасна криміногенна ситуація і низький культурний рівень життя обумовлює поширеність такого суспільно-небезпечного діяння.

У Машівському районному суді Полтавської області узагальнили практику розгляду кримінальних справ ( проваджень) щодо злочинів проти життя та здоров’я особи за 2017 рік.

Такі злочини становлять найпоширенішу категорію кримінальних проваджень, що розглядалися судом торік. Зокрема, в провадженні перебувало 39 справи, з яких 1 справу було порушено за ст. 121 Кримінального кодексу України («Умисне тяжке тілесне ушкодження») щодо 1 особи, справу було направлено до Апеляційного суду Полтавської області для визначення підсудності у зв’язку з неможливістю утворити склад суду для розгляду в Машівському районному суді; 4 – за ст. 122 Кримінального кодексу України («Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження») стосовно 4 осіб; 33 – за ст.125 Кримінального кодексу України («Умисне легке тілесне ушкодження») щодо 34 осіб; 1 - за ст.128 Кримінального кодексу України («Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження») стосовно 1 особи.

За результатами розгляду вищевказаних справ засуджено 6 громадян, закрито провадження у справі в зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення відносно – 27 осіб, на даний час нерозглянутими залишилися 4 справи.

Так, за 2017 рік в провадженні суду перебувало 4 кримінальних справи, порушених за ст.. 122 КК по 3 справах постановлено ухвали про закриття у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, 1 справа на даний час перебуває на розгляді в суді.

У вищевказаних справах за обвинуваченням осіб у вчиненні кримінальних правопорушень зазначеної категорії, під час підготовчого судового засідання потерпілі, ознайомившись зі своїми правами та обов’язками, подали заяви про відмову від обвинувачення, оскільки примирилися з обвинуваченими та не мали до них претензій. У зв’язку із цим провадження було закрите.

Протягом вказаного періоду до суду надійшло 33 справи за ст.125 КК, з яких по 6 справах суд ухвалив обвинувальний вирок, якими призначено винним особам покарання, по 27 кримінальних справах постановлено ухвали про закриття у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

 На сьогодні розслідування злочинів, пов`язаних з легкими тілесними ушкодженнями, здійснюється слідчими.

Вказана обставина виникає з моменту повідомлення органів внутрішніх справ шляхом подання заяв потерпілими про спричинення їм тілесних ушкоджень, що виникають на грунті побутових конфліктів або конфліктів, які спричинені взаємною неприязню чи вживанням алкоголю.

Закон встановлює декілька можливих варіантів розгляду подібних справ.

По-перше, якщо особи не примирилися і потерпілий бажає покарати кривдника, то при доведенні складу злочину, матеріали розслідуваної справи направляються до суду і винний притягається до кримінальної відповідальності.

По-друге, якщо особи примирилися, то кримінальний процесуальний кодекс надає їм можливість завершити справу угодою, або і взагалі повністю припинити подальше кримінальне переслідування.

Якщо сторони укладають угоду про примирення, то самі сторони погоджують вид та міру покарання, яке зобов`язується понести винний. При цьому особа буде вважатися такою, що притягнута до кримінальної відповідальності. Це зумовить виникнення стану судимості.

Інший варіант дій це подання потерпілим заяви про відмову від приватного обвинувачення. У цьому випадку кримінальне переслідування повністю припиняється і винний не буде вважатися таким, що притягався до кримінальної відповідальності, у нього не виникає стан судимості.

Отже, для закриття кримінального провадження по факту легких тілесних ушкоджень необхідно щоб потерпілий подав  до суду заяву про те, що він примирився з потерпілим та в повному обсязі відмовляється від обвинувачення. Лише в такому випадку ніяких наслідків кримінального переслідування для винного не настане.

Стаття 125 КК України складається з двох частин. Перша стосується тілесних ушкоджень, що мають незначні, скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів, як то садно чи синець. Таке діяння карається штрафом до 850 гривень або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами до одного року. У другій частині йдеться про ушкодження, котрі спричинили короткочасний розлад здоров’я тривалістю понад шість днів, але не більше, ніж три тижні. За це, крім громадських і виправних робіт, передбачений арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років. Короткочасний розлад здоров’я та втрата працездатності встановлюються судово-медичною експертизою.

У випадку, якщо вам були нанесені тілесні ушкодження, необхідно, передусім, звернутись до органів поліції з письмовою заявою та отримати направлення на проходження судово-медичної експертизи. Якщо за результатами судово-медичної експертизи встановлено, що вам нанесено легкі тілесні ушкодження, розпочинається досудове розслідування за статтею, якою передбачається відповідальність за вчинений кривдником злочин (в даному випадку – ст. 125 КК України).

Так, є прикладом справа порушена за обвинуваченням Особи 1 за ч.1 ст.125 КК України, судом встановлено, що обвинувачений перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час виниклої сварки з співмешканкою, наніс їй удари в різні частини тіла, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді саден і синців, які кваліфікуються, як легке тілесне ушкодження.

За результатами розгляду справи, суд ухвалив обвинувальний вирок, яким призначив Особі 1 покарання у виді громадських робіт строком 160 годин.

Іншим прикладом є справа, порушена за обвинуваченням Особи 2 за ч.1 ст.125 КК України, судом встановлено, що обвинувачений перебуваючи в актовій залі навчального закладу на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно з метою заподіяння тілесного ушкодження, наніс потерпілому удар кулаком правої руки в обличчя, в результаті чого останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді садна зовнішнього краю правої брови, синця правого ока з крововиливом в білкову оболонку.

За результатами розгляду справи, суд ухвалив обвинувальний вирок, яким призначив Особі 2 покарання у виді громадських робіт строком 150 годин.

Також, є прикладом кримінальна справа за обвинуваченням Особи 3 за ч.2 ст.125 КК України, судом встановлено, що під час раптово виниклої сварки, знаходячись у власному житловому будинку обвинувачений, діючи з прямим умисно спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень повалив свою цивільну дружину, за рахунок власної фізичної сили шляхом поштовху обома  кінцівками рук по тулубу на диван за допомогою дерев’яної палиці наніс один удар в область правого гомілково-ступеневого суглобу, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді гематоми правого гомілко-ступеневого суглобу та саден шкіри ліктьових суглобів, які згідно висновку судово-медичної експертизи, кваліфікуються як тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

За результатами розгляду справи, суд ухвалив обвинувальний вирок, яким затверджено угоду про примирення між потерпілою та підозрюваним.

Обвинуваченого Особу 3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі п’ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Як показує практика, основним видом покарань, що торік суд призначав за ст.125 КК України були громадські роботи, які накладено на 5 осіб. Строк покарання залежав від обставин кожної справи та частини статті. В одній справі  особу було засуджено до штрафу в розмірі 850 гривень.

Підставою для закриття проваджень у цій категорії справ була виключно відмова потерпілого від обвинувачення. В кримінальних провадженнях цивільний позов потерпілими не заявлявся.

Також, є прикладом справа порушена за ст.128 КК України за обвинуваченням Особи 4, який перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в приміщенні житлового будинку на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, під час сварки, не передбачаючи можливості спричинення шкоди здоров’я у вигляді середньої тяжкості тілесних ушкоджень, хоча в обстановці, що склалася, повинен був і міг передбачити настання тяжких наслідків, без умислу на спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, здійснив поштовх в спину потерпілій , в результаті чого остання не втрималася на ногах та впала з висоти власного зросту тазом на дерев’яний поріг, внаслідок чого потерпіла отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівої стегнової кістки, яке згідно висновку експерта відноситься до середнього ступеню тяжкості, по ознаці тривалого розладу здоров’я.

За результатами розгляду справи, суд ухвалив обвинувальний вирок, яким затверджено угоду про примирення між потерпілою та підозрюваним.

Обвинуваченого Особу 4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначено узгодження  покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Аналіз діяльності органу досудового розслідування свідчить про те, що кримінальні провадження, порушені за злочинами проти здоров’я та життя, були розслідувані повно та об’єктивно: встановлювались час, місце, спосіб, мотиви вчинення протиправних дій.

Під час розгляду кримінальних справ зазначеної категорії з метою всебічного дослідження зібраних матеріалів та винесення обґрунтованого рішення суд ретельно перевіряв усі фактичні обставини справи, направленість умислу, мотиви, мету, наслідки й характер дій обвинувачених.

При призначенні покарання суд керувався передбаченими в Кримінальному кодексі України нормами про систему і види, підстави і порядок призначення покарання, передусім статтею 65, а також ураховував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особи винного і обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Крім цього, для настання відповідальності за тілесне ушкодження необхідно, щоб воно було протиправним. Законодавством передбачені випадки правомірного заподіяння тілесних ушкоджень, які не підлягають покаранню.

Так, не є злочином заподіяння шкоди здоров'ю в стані необхідної оборони, якщо не були перевищені її межі. Наприклад, якщо людина, захищаючись під час нападу хуліганів, завдасть тілесних ушкоджень нападникам – вона діє в стані необхідної оборони, що виключає відповідальність за такі дії.

Також, за певних обставин не є злочинним заподіяння тілесного ушкодження при затриманні злочинця без перевищення необхідних для цього заходів або у стані крайньої необхідності при дотриманні її умов.

Крім цього, слід звернути увагу, що в Україні криміналізували домашнє насильство і суттєво посилили за нього покарання.

06 грудня Верховна рада України ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».

Відтепер, під термін «домашнє насильство» підпадають усі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, вчинені між колишнім чи теперішнім подружжям чи людьми, які разом живуть чи жили.

 Порушникам закону загрожує покарання у вигляді від громадських робіт строком від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Введений новий розділ у Кримінальний кодекс, який стосується обмежувальних заходів: коли суд буде розглядати кримінальні справи, пов’язані з домашнім насильством, то буде призначено покарання та обмежувальні заходи. Наприклад, заборона перебувати у місті спільного проживання, обмеження спілкування з дитиною, заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.

 Обмежувальні заходи застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку, а також заходи встановлюватимуть на термін від 1 до 3 місяців, а за потреби вони можуть бути продовженні.

Законом  передбачено створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, створення програм для постраждалих і їхніх кривдників.

Закон «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім підпункту 3 пункту 1 розділу I цього Закону (щодо статті 67 Кримінального кодексу України), який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Суддя Машівського районного суду

Полтавської області                                                                                           С.М. Косик