КПК можуть доповнити нормою, що забороняє обирати заставу корупціонерам

Статтю 183 КПК України пропонується доповнити частиною п’ятою, передбачивши, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не допускається застосування застави у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених частинами другою-четвертою статті 368, статтею 368-2 та частинами другою-четвертою статті 368-3 Кримінального кодексу України.

 Це передбачено у законопроекті № 6519 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення невідворотності покарання осіб, які вчинили корупційні злочини), зареєстрованому у Верховній Раді 26 травня.

Так, мова йде про одержання хабара у великому (або особливо великому розмірі) або службовою особою, яка займає відповідальне становище (або особливо відповідальне становище), або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара. Службовими особами, які займають відповідальне становище, є, зокрема, судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

 Окрім того, до таких злочинів відноситься незаконне збагачення – передача хабара близьким родичам за відсутності ознак хабарни­цтва і прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи.

 Винятки становлять випадки її застосування при повторному продовженні строку тримання під вартою.

«Нерідко, особа, яка вчинила правопорушення, пов’язане з отриманням неправомірної вигоди, маючи фінансові можливості та сплативши певну суму застави, яка навіть може бути меншою за розмір отриманого «хабара», в подальшому звільняється з-під варти. Статус таких осіб у суспільстві дозволяє їм перебуваючи на свободі активно протидіяти зусиллям слідчого та оперативних підрозділів, перешкоджати встановленню істини шляхом знищення документів, речових доказів, залякування осіб, які можуть бути свідками чи потерпілими, створення умов для ухилення осіб, причетних до вчинення злочину, від органів досудового розслідування та суду тощо», – пояснюють завдання прийняття законопроекту автори документа.

Джерело : Українське право