Вводяться в дію зміни до понад 20 статей КПК

 15 березня вводяться в дію зміни до низки статей Кримінального процесуального кодексу, прийняті парламентом у рамках судової реформи.

Так, мова йде про зміни до статей 132, 184, 217, 219, 234, 236, 242, 243, 244, 280, 284, 294, 295, 303, 305, 307, 309, 332, 509 КПК. Водночас статтю 296 про задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування та статтю 297 про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування вилучено із кодексу, а натомість додано нову статтю 297-1 про порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею.

Змінами до КПК правила подання та розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження за територіальною юрисдикцією. Відтепер такі клопотання подаватимуться до суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа. Те ж саме стосується і клопотань про застосування запобіжних заходів та винесення ухвал про проведення обшуків.

Внесено зміни і до правил обчислення строків досудового розслідування – встановлено, що відлік строку досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей до ЄРДР та з моменту повідомлення про підозру.

Так, з моменту внесення відомостей до ЄРДР у слідчого буде від 6 для кримінальних проступків) до 18 для тяжких та особливо тяжких злочинів) місяців на розслідування будь-якої справи, а з моменту повідомлення про підозру – максимум 2 місяці. Продовжити строк досудового розслідування можна буде на термін до 12 місяців максимум, однак тепер рішення про продовження строку досудового розслідування прийматиме керівник місцевої прокуратури, заступник генерального прокурора, якщо таке продовження не перевищує трьох місяців. Якщо ж досудове розслідування необхідно продовжити до півроку чи року, то тепер таке рішення має ухвалити слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим із його керівником. Такі ухвали слідчого судді оскарженню не підлягатимуть.

Важливим є те, що клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п’яти днів до спливу строку досудового розслідування, в строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Зміни до КПК тепер надають право оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

У статті 234 щодо проведення обшуків з’явилися нові норми: у клопотанні про проведення обшуку тепер, окрім іншого, потрібно зазначати індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; слідчий суддя може відмовити в обшуку, якщо не доведено, що обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів; якщо суддя відмовив у проведенні обшуку, то повторно таке клопотання вже не може бути подано.

Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов'язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення. Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку. Хід і результати особистого обшуку підлягають обов'язковій фіксації у відповідному протоколі. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Змінами до окремих статей КПК передбачається, що відтепер слідчий або прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням не до експерта, а до слідчого судді для проведення експертизи. Експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження. Слідчий суддя самостійно визначає експерта, якого необхідно залучити, або експертну установу, якій необхідно доручити проведення експертизи. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені експертові особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, яка звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

Варто зазначити, що зміни до КПК, які введено в дію 15 березня 2018 року, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.