Уряд зареєстрував законопроект про стягнення судового збору з відповідача

Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради проект Закону України «Про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України».

Законопроект вносить зміни до частин другої та третьої статті 139 Кодексу, що передбачають повернення позивачу судового збору (або його пропорційної частини) у випадку задоволення судом позову чи його частини незалежно від статусу позивача (орган владних повноважень, суб’єкт господарювання, фізична особа тощо).

Так, пропонується, що при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб’єкта владних повноважень «на сплату судового збору, а також пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз».

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому проект Закону не поширюється на осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір».   

Автори законопроекту зазначають, що відповідно до змін до Закону України «Про судовий збір», що набули чинності з 01 вересня 2015 року, відмінено пільги щодо сплати судового збору суб’єктами владних повноважень, у тому числі й у разі звернення державних органів до суду про захист прав та інтересів інших осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору, який сплачує суб’єкт владних повноважень за подання до адміністративного суду позовних заяв немайнового характеру, встановлено в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Протягом 2015 - 2017 років кількість обґрунтованих звернень ДСНС до адміністративних судів унаслідок виявлення порушень під час здійснення перевірок визначеної Урядом категорії суб’єктів господарювання неухильно зростає та становить відповідно 796, 801 та 1499 позовів.

За поточної редакції статті 139 Кодексу суб’єкт господарювання (юридична особа), який не забезпечив виконання вимог законодавства з питань пожежної безпеки, чим створив загрозу життю та здоров’ю людей, у разі застосування до нього судом заходів реагування звільняється від обов’язку сплати здійснених ДСНС судових витрат, у зв’язку із чим втрачається елемент стимулювання до дотримання законодавства в подальшому.

«Ураховуючи вищезазначене, прийняття проекту Закону надасть можливість зменшити навантаження на Державний бюджет України та посилити відповідальність суб’єктів господарювання», – зазначають автори документу.

Водночас варто нагадати, що розробники законопроекту не звернулися до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з метою аналізу щодо можливого погіршення прав і свобод громадян України внаслідок його прийняття.

Уповноважений вважає, що запровадження нового порядку розподілу судових витрат не відповідає завданню адміністративного судочинства щодо захисту фізичних осіб від свавілля органів державної влади та порушує його принципи.

Вона пояснила, що згідно зі запропонованими змінами, у разі задоволення позову немайнового характеру суб’єкта владних повноважень в адміністративний справі сплачений цим суб’єктом судовий збір (а він удвічі більший, ніж у фізичної або юридичної особи) стягуватиметься з такого відповідача. Сьогодні з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Джерело: Українське право